Осінь з'явилася така несподівана
В місто каштанове знову прийшла вона
І цілий день холодний дощ пливе по вікнах
Злива гуляє по вітряних вулицях
Злива, якої, здається, нема кінця
Ти думаєш про те, до чого так не звикли
Я стою одна, і ти один біля вікна
Будеш сумувать про дотики тепла
Тіні на стіні
Може так, а може – ні