В нього свобода — перший закон
Падали квіти на нього з вікон
Блідо-рожеві мої пелюстки
Краяли серце йому на шматки
І в душі немов востаннє ніжність забринить
Він попросить безнадійно: «Зупинися, мить»
Кольором ночі і білим вином
І камертон моїх долонь до його скронь
І камертон моїх долонь до його скронь