Червоне то любов,
А чорне, чорне… то журба.

Фанарі потухли, тепер одні нанси,
Я напишу заново тобі свої романси,
Де життя чорно-червоними рядками і нитками,
Піти у світ незламними шляхами.

Я знаю, ну як тут без драми,
Тато вчив своє тут виривати зубами.
Знаю там, де мама, я в теплі,
Мама вишивала мені.